Але, мабуть, найголовнішою відмінністю Міланського собору вважається його грандіозні масштаби. Дуомо в Мілані – це четвертий за величиною християнський храм у світі. Сучасникам, які будували Дуомо, його висота здавалася настільки великий, що вони і не мріяли спробувати побудувати що-небудь вище Дуомо. До того ж це вважалося богохульством, якщо в місті звичайні будинки будуть вище головної церкви. Зазіхнути на це правило намагався в ХХ столітті хмарочос «Піреллі». Тоді вирішено було вдатися до хитрощів.

Де закінчується Дуомо, починається небо

Головний шпиль Кафедрального собору в Мілані (або Дуомо) вінчає статуя Мадонни з позолоченої бронзи. Оскільки однією з головних умов збереження домінуючої висоти собору було шанування покровительки міста, Мадонни, будівельники «Піреллі» просто вирішили поставити копію Мадонни з Дуомо на вершину свого хмарочоса. Таким чином, етичний конфлікт був вирішений. Тим часом, Дуомо залишився головною визначною пам’яткою Мілана, яка залучає в нього щорічно сотні тисяч туристів.

Це й не дивно, адже Дуомо – гігантський храм, побудований в готичному стилі. А це означає, що архітектура собору рясніє всілякими супутниками готики – наприклад, масою скульптур, ліпнини й гострими шпилями. Дуомо налічує 135 маленьких і великих шпилів, висота головного з яких досягає 106,5 метрів. Зовнішні стіни собору прикрашають кілька тисяч скульптур. І все це доступно погляду туристів не тільки з вулиці, а й з даху Дуомо, звідки одночасно відкривається панорама на Мілан.

П’ять століть і десять архітекторів Дуомо

Мілан – старе місто, і багато будівель в ньому будувалися не один рік. Але Дуомо – єдиний пам’ятник архітектури, будівництво якого тривало 5 століть. Колись на його місці були інші, менш масштабні культові споруди. У 1386 році при легендарному правителя Джан Галеаццо Вісконті заклали фундамент храму. У 1805 році проект фасаду стверджував Наполеон. А за час будівництва Кафедрального собору в Мілані над ним працювали більше 10 архітекторів.

До зведення готичного Дуомо залучалися зодчі з самих різних країн. Починав працювати над проектом італієць – Сімоне де’Арсеніго. Потім один одного довгий час міняли то французи, то німці, то знову італійці. В 1470 році до роботи над собором приступив архітектор Джуніфорте Соларі. Його консультантами були Браманте і Леонардо, завдяки яким готична стилістика Міланського кафедрального собору була розбавлена ренесансними елементами. Таким прикладом відступів від готичних канонів може бути восьмикутний в підставі купол збору.

Роль Дуомо в італійській політиці

Кажуть, що інтер’єр Дуомо не так вражає, як його зовнішнє оздоблення. Тим не менш, тут зберігаються рідкісні християнські святині. Над вівтарем Дуомо знаходиться цвях, який, за легендою, доставили в Мілан прямо з місця страти Христа. Цим цвяхом він, нібито, був прибитий до розп’яття. Інші визначні пам’ятки Дуомо, в якому присутній на службі можуть 40 000 чоловік одночасно, це мавзолей Джан Джакомо Медичі, дерев’яні хори та порфірних єгипетська ванна VI століття, яку використовують як купіль при хрещенні.

Треба сказати, що, незважаючи на всю свою святість, Кафедральний собор у Мілані недавно виявився замішаний в одній гучної історії з політичною підосновою. Справа в тому, що святиня міланців нерідко продається туристам на пам’ять у вигляді маленької копії-сувенір. Саме такий копією Дуомо 13 грудня 2009 зловмисник запустив у Прем’єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі, від чого всесвітньо відомого політика на деякий час навіть довелося госпіталізувати до однієї з лікарень міста.

Добра вентиляція

Запах поту від десяти втомлених і забули помитися людей, сморід від їх нечищених зубів і брудного одягу і жодного відкривається вікна – ви зможете заснути в такій обстановці? Погодьтеся, що хороша вентиляція в хостелі набагато важливіше, ніж чистота! На дивні плями на ліжках і відшаровуються шпалери на стінах не звертати уваги набагато легше, особливо коли вимкнене світло.

Рушник

Так приємно сходити в душ і витертися чистим свіжим рушником, а не тим, яке ви тільки витягнули з рюкзака, відвологлі і не встигли висохнути з минулого вечора. І зверніть увагу, чи входить користування рушником і постільною білизною у вартість номера, а то підсумкова ціна може виявитися занадто великою. До речі, ви можете знайти й інші неприємні сюрпризи: дорогий Інтернет, платне користування кухнею, холодильником, праскою, чайником, багажної кімнатою – докладно розпитайте про все заздалегідь.

Жіночі і чоловічі кімнати

Набагато зручніше, коли чоловіки і жінки живуть окремо, тому що представники сильної статі менш акуратні і нерідко забувають про гігієну, а дівчата у присутності чоловіків не можуть розслабитися і нормально переодягтися, адже так незручно щоразу ходити міняти одяг у туалет. Отже, якщо хочете нормально відпочити, вибирайте «одностатеві» кімнати.

Строгі правила

Дуже добре, якщо в хостелі існують суворі правила: не можна приводити гостей, пити та будуть шуміти після 11 вечора. І добре, якщо вони неухильно дотримуються. Інакше неминучі галасливі посиденьки багатолюдних компаній, море алкоголю і ранковий головний біль у всіх постояльців, навіть у тих, хто був чужим на вчорашньому святі життя. Хостел – для відпочинку, а з друзями можна зустрітися і провести час в сусідньому пабі.

Простора і чиста кухня

За законом підлості, всім зазвичай необхідно снідати в один час, тому, якщо на кухні єдина плита, то нормально поїсти вдасться лише тому, хто встане раніше за всіх. Проте і у нього пропаде апетит, коли він побачить у раковині гори немитого посуду, сміття на підлозі і тарганів, які підкріплювалися крихтами на столі – навряд чи варто зупинятися в хостелі, де персонал нехтує своїми обов’язками і забирається лише по великих святах.

Неметалічні ліжка

Далеко не всі занурюються в сон, лише голова торкнеться подушки, і сплять всю ніч, як убиті. Одних мучить безсоння, слабкий сечовий міхур інших примушує їх щогодини усамітнюватися в убиральні, і тоді залізне ліжко стає справжнім знаряддям тортур для всіх оточуючих. Ситуація посилиться, якщо кому-то из ваших сусідів, незважаючи на правила, вдалося привести з собою подружку – безперервний тривалий виснажливий нерви скрип гарантований.

Зручний сайт

Дорогі готелі люблять робити гарні, але дуже «важкі» портали. Це незручно, але хотельери розраховують, що у їх заможних постояльців потужні комп’ютери і швидкий Інтернет. А ось небагаті гості хостелів нерідко користуються безкоштовним, хай і дуже повільним підключенням, тому громіздкі Інтернет-представництва зі складною і багатоступеневою системою бронювання – це серйозний мінус.

Нічні заходи та інші розваги

Звичайно, хостел – перш за все дах над головою, але якщо ви обрали для ночівлі гарне місце, то занудьгувати вам не дадуть. Вам обов’язково допоможуть організувати дозвілля, потрібно лише уважно читати оголошення. Гостям нерідко пропонують відвідати вечір знайомств в найближчому барі, приєднатися до безкоштовної екскурсії по пивоварному заводу, пішохідних або велосипедних туру по місту з гідом-ентузіастом.

Тижневий ліміт перебування

У хостелі повинен бути ліміт перебування. Як правило, в пристойних місцях не можна зупинятися більше, ніж на один-два тижні. Якщо ж в описі вашого передбачуваного ночівлі нічого подібного не вказано, то велика вірогідність, що в такому місці будуть постійно проживати наркоторговці, знайдуть притулок дівчата легкої поведінки або облаштуються бомжі, що промишляють крадіжками у постояльців.

Гідний сніданком

Погодувати гостей сніданком – це гарний тон для будь-якого хостела. Природно, вам не запропонують тост з чорною ікрою і колекційне шампанське, але хліб з плавленим сиром, масло та джем, чай і каву з молоком – такий мінімум допоможе гостям почати ранок в гарному настрої. Деякі готелі у плині всього дня пропонують гостям питну воду і рис, молоко або макарони, пакетики з чаєм і розчинну какао в необмеженій кількості.

Чорне море, Азовське море, Крим

На російському півдні туристи пропадають виключно внаслідок купання в морі: відпочиваючих забирає подалі від берега на матрацах, затягує підводними течіями або змиває хвилею. І виною тому не тільки підступність морських течій, але і доступні ціни на домашні вина, не завжди гарний оснащення пляжів і просто повна безпечність відпочиваючих. Мабуть, Чорне море є чи не найбільш фатальним: зазвичай зниклих мандрівників знаходять, але частіше за все вже не живими.

Болгарія

А ось під час купання по інший бік Чорного моря люди практично не пропадають. Зате, трапляється, зникають, намагаючись дістатися до деяких пам’яток. Так минулого року в горах безслідно зник німецький турист, що вирушив подивитися на покинуту сільце Самлаєвих, якої місцеві жителі приписують містичні властивості. Хлопця так і не знайшли. Болгарські гори не надто доброзичливі до відпочиваючих і взимку. На популярних гірськолижних курортах країни за сезон пропадає 1-2 людини. Хтось потрапляє у сніжну бурю, а кого-то засинає зірвати лавину.

Єгипет

На курортах Червоного моря більшість неприємностей відбувається з дайверами, деякі з них зникають безслідно. Щоправда, справа тут швидше в небажанні єгипетської влади докладати зусилля при пошуках зниклих мандрівників. Рятувальні роботи рідко тривають довше пари днів, потім ще на пару днів для оплати пошуків вистачає коштів, зібраних друзями і родичами зниклих, а потім спроби припиняються. Втім, не тільки дайверам варто дотримувати в Єгипті обережність, пропадають і люди, що йдуть зустрічати світанок на гору Сінай, і ті, хто поїхав на пустиню, джип-сафарі.

Таїланд

Не менш сумно складається ситуація і в Таїланді, оскільки влада ніколи не займаються ретельними пошуками зниклих: вони мило посміхаються, кланяються родичам загубився і не роблять нічого. Люди пропадають тут як під час купання, так і після вечірок у нічному клубі. Крім того, деякі примудряються настільки серйозно заблукати в національних парках, що їх доводиться розшукувати поліції. На щастя, в останньому випадку потерпілих знаходять живими і здоровими, хоча і добряче наляканими.

Індія

В улюбленій країні дауншифтерів щорічно зникає безвісти 10-15 чоловік, яких так ніколи і не знаходять, і серед них обов’язково зустрічається пара-трійка росіян. Крім того, не завжди законослухняних російських громадян переслідує і інша напасть: звертаючись за продовженням візи до посередників, вони в кінцевому підсумку виявляються в індійській в’язниці за звинуваченням у підробці документів. І сидять там, в очікуванні суду, без зв’язку з родичами по два-три роки. При цьому, російське консульство хоча і в курсі ситуації, але не в змозі вносити заставу за всіх підозрюваних.

Китай

У Китаї небезпеку для туристів представляють не тільки гори, але і пустелі. Приміром, не так давно поліція Піднебесної кілька днів шукала в пустелі зниклу групу європейських та китайських журналістів. На щастя, знайшлися всі 14 осіб, проте в досить жалюгідному стані. Інший напастю для туристів в цій країні є нерідкі землетруси і малонаселені гірські райони Тибету, куди немов магнітом тягне не тільки містиків різних мастей, але і альпіністів, зникаючих часом безслідно.

Італія

Останнім часом в новинах стали часто потрапляти повідомлення про без вісті зниклих в альпійських лісах грибників. Після посушливого літа нарешті-то пішли дощі і запеклі мисливці за грибами кинулися в ліси, причому, захопившись полюванням і забувши про обережність, вони нерідко затримуються в частіше до темряви, а потім рятувальники знаходять їх тіла, розпростерті на дні ущелин і ярів. Причому самі грибники, боячись, що їх помітять конкуренти, вважають за краще йти в глухі райони, та ще й надягати одяг, зливається з навколишніми пейзажами, що робить їх знаходження вельми складним заходом.

Карелія

У Росії, після чорноморського узбережжя, другим за кількістю пригод місцем вважається Карелія. Місця тут глухі і навіть стільникові телефони не завжди працюють, а тому у туристів існує чимало можливостей заблукати в лісі і потрапити у лапи якому-небудь хижакові або безслідно прірву з човна, на якій вони вирушили ловити рибу. Щорічно в Карелії безслідно зникає 1-3 людини.

В’єтнам

Незважаючи на те, що В’єтнам тільки перетворюється в Найпопулярніший туристичний напрямок, нещастя з туристами тут вже відбуваються. Так, у травні цього року при купанні безслідно зник російський дайвер, тіло якого лише по чистій випадковості виявив місцевий рибалка вже коли поліція припинила пошуки. А в кінці серпня в горах зникла ціла група туристів, яка складалася з 7 чоловік.

Клієнт компанії подзвонив у службу підтримки зі Стокгольма з наступною проблемою: ‘Я орендував авто VOLVO S80 в компанії’ Alex Car Rental ‘у Фінляндії в Хельсінкі. Повернув її два дні тому – поставив на стоянці в готелі та віддав ключі на ресепшені. Огляду машини при мені не робили. Потім я переїхав до Швеції. Сьогодні мені дзвонять із цієї фірми і повідомляють, що виявили вм’ятину на правому передньому крилі і на колісному диску, пред’являють рахунок на покриття збитків – 1733 євро. Моєї провини немає, що робити? ‘.

Експерти ‘Служби континентів’ зв’язалися з господарем прокатної контори, підключили до вирішення проблеми своїх партнерів – місцевих адвокатів і провели консультації з фінським Товариством захисту прав споживачів. Підсумок дводенного спілкування з юристами був невтішний для туриста – йому доведеться заплатити за збиток. Будь-який суд стане на сторону компанії, оскільки факт повернення автомобіля в цілості й схоронності не зафіксований. Юридичний суперечка спричинила б за собою додаткові витрати, в тому числі на проведення експертизи, тому турист вирішив погодитися з вимогами фірми, тим більше що в нього не залишилося на руках жодного документа про факт оренди – він їх благополучно залишив у ‘бардачку’ автомашини.

Це тільки один із прикладів неприємностей, які можуть виникнути при оренді автомобіля за кордоном. Щоб мінімізувати ймовірність появи проблем, дотримуйтеся нехитрим правилам і рекомендаціям, якими діляться експерти ‘Служби континентів’.

Як правильно орендувати автомашину за кордоном:

1. Уважно вивчіть умови оренди та страхування, перш ніж підписувати документи і платити. Особливу увагу зверніть на страхування своєї громадянської відповідальності та франшизу, якщо вона є. Наявність франшизи – мінус для клієнта, страхова компанія оплачує витрати за вирахуванням цієї суми при настанні страхової події.

2. Багато компаній блокують на кредитній карті клієнта певну суму до закінчення терміну оренди як гарантію. Уточніть, коли і за яких умов фірма може використовувати ці гроші, а також умови та термін зняття блокування.

3. Перед від’їздом зі стоянки прокатної контори уважно огляньте орендується автомобіль у присутності її менеджера, запишіть всі недоліки на вигляд і комплектації (подряпини, вм’ятини, відколи й тріщини на стеклах і фарах, відсутні колісні ковпаки, інструменти, килимки тощо) у спеціальній формі. Зажадайте у співробітника поставити розпис або штамп фірми на своєму екземплярі формуляра.

4. Аналогічним чином зафіксуйте кількість палива в баку. Багато варіантів оренди передбачають повернення автомашини з не меншим рівнем палива або доплату за нього по тарифах фірми, які найчастіше вище вартості палива на заправках.

5. Не залишайте документи з оренди в автомобілі, залишаючи його на зупинках і стоянках. В іншому випадку, при викраденні машини разом з документами, можуть виникнути складнощі з поліцією і страховою компанією.

6. У разі ДТП та інших подій з машиною дійте відповідно до місцевих законів, вашими правилами оренди та страхування. Повідомте про подію в прокатну контору по телефону. У більшості випадків виклик поліції на місце події обов’язковий. У багатьох країнах існує правило, за яким власники застрахованих машин при невеликих аваріях можуть самі зафіксувати подію. На орендовані автомашини це правило часто не поширюється! По можливості сфотографуйте наслідки ДТП на фотоапарат або мобільний телефон.

7. Здаючи автомашину після закінчення оренди, отримайте розпис співробітника прокатної контори або іншого уповноваженого нею особи (наприклад, менеджера готелю) на документах, що підтверджує здачу автомашини в цілості й схоронності.

8. Як мінімум протягом місяця після закінчення оренди зберігайте всі документи, квитанції й страхові поліси, які вам видавали, оформляючи оренду машини.

Більшість туристів відзначає, що вартість одних і тих же товарів в різних магазинах суттєво відрізняється. Причина полягає в наступному: при виготовленні виробів використовується і високоякісна сировина, і сировина більш низької якості. Хутра та шкіра можуть мати різну вичинку, до золота додаються домішки.

Вироби зі шкіри, дублянки, трикотажні речі, золото стоять в Туреччині недорого (в порівнянні з європейськими цінами), при цьому вони досить якісні. Електроніку, техніку для дому в Туреччині краще не купувати (просто немає сенсу вести її до Росії). Якщо є бажання придбати дорогі товари, то необхідно віддати перевагу фірмовим магазинам. Як правило, туристи не можуть утриматися, щоб не купити в Туреччині золоті прикраси, тому що ціни на них набагато нижче, ніж у Європі. При цьому прикраси хорошої якості. Те ж саме можна сказати і про сріблі.

У Туреччині немає родовищ золота, його дешевизна пов’язана з тим, що воно закуповується оптом в інших країнах, а потім обробляється. Правда, тут можливий такий підступ. Золото може містити домішки, через які з часом потемніє. Тому справжнє золото, яке не має у своєму складі зайвих компонентів, не може бути надто дешевим. І все ж у Туреччині можна вигідно купити вироби із золота, якщо знати, де купувати, і вміти торгуватися.

Інша особливість турецьких золотих прикрас – оригінальний дизайн. Вироби часто прикрашеної коштовними каменями. Також користується популярністю срібло. Туристи часто купують і амулети, що відганяють злих духів, наприклад, вічко з синього скла. Багато хто любить купувати в Туреччині вироби зі шкіри: жакети, взуття, гаманці, гаманці, ремені. Усі ці речі досить якісні. Також є можливість відвідати магазини, що спеціалізуються на шкіряних виробах. Текстильне виробництво прекрасно розвинене у Туреччині, тому майже в усіх містах є магазини, що пропонують модний одяг на будь-який смак. У Туреччині дуже багато якісної красивого одягу, пошитому за ескізами турецьких дизайнерів, тому навіть найвимогливіший покупець знайде те, що йому сподобається.

Слід звернути увагу на одяг ручної вичинки, перш за все Гикавка (коли забарвлення бавовни відбувається в процесі ткання) і речі з вишивкою. Багато хто купує в Туреччині банні халати, рушники, наголошуючи на їх високу якість. Туреччина славиться своєю керамікою і глиняним посудом. Ці вироби туристи можуть купувати, не побоюючись обману. Популярними товарами є декоративні вази (в тому числі з оніксу), утворює з міді та цинку, підноси, а також кавомолки, трубки. Краса і якість турецьких килимів відомі у всьому світі. Ткацьке мистецтво є дуже старим, воно поширене практично повсюдно, тому купити килим ручної роботи можна не тільки в кожному місті, але й по селах. Найпрекраснішими і довговічними вважаються шовкові килими.

Як правильно торгуватися в Туреччині

Продаж товарів у Туреччині завжди супроводжується торгом. Для іноземців турки не роблять винятків, тому необхідно вміти правильно торгуватися. Клієнти, які віддають перевагу не вступати в торг і хто купує товар за вказану продавцем ціну, викликають в останнього нерозуміння і образу. Для турків торг – це свого роду гра. Хто кого? Продавець чи покупець? Буває, що в магазинах немає цінників.

Це говорить про те, що торг не тільки можливий, але й необхідний. Але навіть якщо ціна вказана, покупець все одно має право назвати свою (вона може бути рази в два нижче). Пригадати тут ніяк не можна. Можлива і така ситуація. Покупець і продавець домовилися про одну ціною, але, розплачуючись, покупець дістає з гаманця купюру меншого гідності. Продавець, звичайно, це помітить, але купюру візьме. Найдивнішим буде те, що настрій у нього не зіпсується!

Багато торговців добре говорять по-російськи, тому можна не обмежуватися обговоренням товару і ціни на нього, а поговорити про життя, сім’ю, дітей, навіть про людські цінності. У результаті продавець поступиться набагато охочіше. Система торгу є дуже гнучкою. Встановлюючи ціну, турецькі торговці звертають увагу на підлогу клієнта, його національність, дивляться, з ким він прийшов. Для німців товари приблизно на 30% дорожче, крім того, вони зазвичай не торгуються. Продавець набавить на товар 10-15%, якщо його покупці – хлопець і дівчина. Якщо дівчина приходить одна або з декількома подругами, то ціна відразу ж знижується, при цьому торг ніхто не відміняв, отже, є можливість збити ціну ще більше.

Що стосується турецьких базарів, то вони просто створені для торгу. Продавці роблять немислимі знижки. За річ, що сподобалася в результаті торгу можна віддати в три рази менше, ніж торговець запитував спочатку. Торгуватися не можна лише у великих магазинах. Там фіксовані ціни вказані на ярликах. Але в магазинах можна отримати знижку, а на додаток до неї який-небудь сувенір.

Слід знати про те, що при покупці товарів туристи ризикують бути ошуканими. Перш за все, слід дуже уважно перевіряти якість товарів. У першу чергу це відноситься до прикрас із золота і дорогоцінних каменів. Зовсім не рідкими є випадки, коли туристи, приїхавши додому, з’ясовують, що замість золота у них мідні сплави, а замість рубінів – гранати.

Також необхідно бути уважним при купівлі речей на турецьких базарах. Там не може бути фірмових речей, запевнення продавців на цей рахунок – справжнісінький обман. Втім, є ймовірність придбати одяг непоганої якості, але для цього треба ретельно оглянути її, в іншому випадку вона протягнеться після першої ж прання або злиняє. Куплений в Туреччині кальян може і зовсім не працювати. Безбоязно можна купувати національну кераміку. Нікому в Туреччині не прийде в голову підробляти її. При покупці сигарет також можливий обман з боку продавця. По-перше, в Туреччині фіксовані ціни на тютюн. По-друге, вони вказуються в лірах. Але по цінникові не завжди зрозуміло, яка саме валюта використовується, тому продавці кажуть, що цю суму необхідно заплатити в євро.

Крім того, слід побоюватися злодюжок. Їх досить багато на східних базарах. Існує й інша небезпека. Молоді люди, що проїжджали мимо на мотоциклах або мопедах, можуть вирвати у перехожого сумку.

Поради туристам, котрі передбачають робити покупки в Туреччині:

1. При торзі необхідно хвалити товар і торговця. Ні за яких обставин не можна заявляти, що товар неналежної якості, тому нерозумно віддавати за нього такі гроші. Краще сказати, що грошей на покупку не вистачить. У цьому випадку швидше за все продавець буде великодушний і поступиться.

2. Найкраще купувати товари в нетуристичних районах великих міст.

3. Якщо піти в магазин разом із другом-турком, то продавець поступиться товар в три рази дешевше, не особливо торгуючись при цьому.

4. Є сенс поміняти частину валюти на турецькі ліри. Хоча продавці вільно беруть долари і євро, але курс все-таки намагаються округлити на свою користь. Крім того, турецькими лірами зручніше розплачуватися при покупці будь-якої дрібниці.

5. Корисно пам’ятати про послугу tax free. Якщо магазин оформляє цю послугу, то не варто упускати можливість скористатися їй. Якщо ж продавець нічого не говорить про неї покупцеві, але намагається з’ясувати у останнього дату його рейсу, значить, торговець бажає сам отримати вартість tax free в аеропорту.

6. При покупці килима бажано з’ясувати, чи є на ньому невелика свинцева пломба. Ця пломба означає, що виріб можна вивозити за межі Туреччини. Також варто взяти чек.

Отже, шопінг в Туреччині

- Це можливість провести час не тільки цікаво, але й корисно. Якщо покупки є головною метою візиту в цю країну, то Анталія – найбільш відповідний для цього місце. У цьому місті велика кількість магазинів, кожен знайде товар до душі. Необхідно торгуватися і перевіряти якість – це основні рекомендації, які дають люди, знайомі з особливостями турецького шопінгу.

Щоб відчути Лондон, не потрібно знати особливі маршрути – досить вийти на вулицю і почати рухатися в будь-якому напрямку. Не мине й п’ятнадцяти хвилин, як ви знайдете п’ятачок, де заманеться затриматися. Величезний, прекрасне місто, який твори Діккенса, Скотта, Теккерея зробили власним надбанням кожного з нас …

Де обов’язково побувати?

У соборі Св. Павла постарайтеся послухати грандіозну месу за участю хору та органа і не забудьте про «Галерею шепотів»!

Тауер – масивна середньовічна фортеця, оперезана глибоким ровом. До початку XVII століття замок був королівською резиденцією, збройової палатою, комори коштовностей і в’язницею одночасно. Там же скарбниця британської корони типу нашого Алмазного фонду.

А ще Тауер – найменша село Лондона. Тут живуть 55 родин – це Біфітер. Правоохоронці палацу в досить смішних нарядах не втрачають нагоди привести слухачів в жах якийсь страшної історією, пов’язаною з цим зловісним місцем. З високих веж Тауера ви неодмінно побачите той самий знаменитий Тауерський міст.

Вестмінстерське абатство – місце коронації і усипалень англійських королів. Всередині маса цікавого: коронації крісло, під сидінням якого колись знаходився камінь Скоун (реліквія шотландських королів); капела, де поховані Єлизавета I і Марія Стюарт; «Куточок поетів» з пам’ятниками Шекспіра і Мільтона. Тут же проходить служба для членів королівської сім’ї та їх наближених, і тільки для них – місця, зазначені табличками з іменами власників, передаються з покоління в покоління протягом декількох століть.

Зрозуміло, британська картинна галерея з величезною колекцією імпресіоністів: Моне, Дега, Ренуар. Цілий зал відведено Ван Гогу, багато Гогена, не кажучи вже про те, що там зібрані колекції майстрів англійської класичної живопису.

Цікавий факт!

Телефонну будку і парасольку від дощу вигадали в Англії. Як і елегантну тростину-парасолька, з якою любив розгулювати по Лондону Шерлок Холмс. Також в Англії придумали пити чай з молоком – він до цих пір допомагає істинним англійцям коротати вечори біля каміна. Навіть таксі вперше з’явився саме в англійців – любов до комфорту робить їх чертовски винахідливими!

Поруч знаходиться Трафальгарська площа з безліччю всіляких кафе, що дуже зручно. Вхід безкоштовний, як і в Британський музей. Одна з основних визначних пам’яток музею – чудова бібліотека, яка створювалася за рахунок приватних колекцій англійської дворянства.

Обов’язково варто зайти на Даун-Таун – історичний центр Лондона. Поблизу від музею мадам Тюссо знаходиться Бейкер-стріт, 221Б. Пам’ятаєте? Там жив Шерлок Холмс, а зараз тут музей. Самого великого сищика можна спостерігати тут же, в магазинчику, торгуючим сувенірами: трубками, брелоками, листівками та іншим. Сувеніри в Англії досить дешеві – в межах фунта-двох.

На вулиці Пікаділлі ...

Що ще варто зробити, будучи в Лондоні? Прокотитеся на оглядовому колесі, воно якраз біля парламенту, за 10 фунтів протягом 19 хвилин ви зможете милуватися Лондоном з висоти пташиного польоту.

Побродити по Пікаділлі. Вона невелика – хвилин 30 неспішної ходьби з кінця в кінець. Тут же одні з найдорожчих магазинів в Лондоні.

Якщо влаштовувати собі свято шопінгу, то ласкаво просимо на Оксфорд-стріт. Тут знаходиться найстаріший в Європі універмаг …

Якщо ви театрал, то Лондон вас не розчарує. Нехай ви недостатньо володієте англійською, щоб стежити за дією на сцені драматичного театру – тоді можна піти в який-небудь музичний театр, в оперу або на концерт. Вибір дуже великий. Ті, у кого є час постояти в черзі, можуть спробувати щастя в кіоску Leicester Square. Там можна купити квитки за півціни, правда, не на будь-спектакль. Найпростіше дістати квитки на денні вистави (matinee performances). Незважаючи на свою назву, вони зазвичай починаються в другій половині дня.

Кухня

Перекусити в Англії досить дешево можна під зустрічаються на кожному кроці у великих містах кафе, в яких зазвичай подають сосиски з картопляним пюре (Sausage & Mash), в закусочних типу Fast Food Shops, які продають піцу і гарячі сосиски. Обід в ресторанах досить дорогий (основні блюда, в залежності від категорії ресторану, коштують від 15-20 до 90-100 фунтів).

Паби (Pubs) є в Англії популярним місцем вечірнього проведення часу, в яких, крім пива і міцних напоїв, є широкий вибір соків та солодких коктейлів. Чай був і залишається національним напоєм англійців. П’ють його досить міцним, додаючи молоко. Останнім часом у країні росте популярність кави, але його якість не завжди на висоті.

Транспорт

З пересуванням по Лондону проблем не буде при будь-якому бюджеті: метро, на якому можна доїхати в будь-який кінець міста, до будь-якого лондонському вокзалу, а звідти в будь-який кінець країни. Проїзд в метро коштує 3,5 фунта.

Знамениті англійські двоповерхові автобуси – даблдекі. Вони бувають літні і зимові з відкритим дахом. Вражає, з якою віртуозністю водії цих рухомих будинків носяться по лондонських вулицях. Одна поїздка в даблдеке обійдеться в 2,5 фунта. Десятихвилинна поїздка на таксі – а вони в Лондоні все неодмінно чорного кольору, так само, як телефонні будки червоного, – обійдеться приблизно в 20 фунтів.

Святкові дні

Вираз bank holiday означає не «банківський свято», а «державне свято». Це вираз виникло завдяки тому, що раніше в святкові дні не працювали саме банки, а інші установи могли бути відкриті. Треба сказати, що у Великобританії значно менше державних свят, ніж в інших європейських країнах. Зате святковий день, який припадає на вихідні, відшкодовується в найближчий понеділок. Багато святкові дні взагалі приурочені до понеділка, звідси й вираз: bank holiday Monday.

Державні свята Великобританії:

Christmas Day – перший день Різдва

Boxing Day – другий день Різдва

New Year’s Day – перший день Нового року

Good Friday – страсна п’ятниця

Easter Monday – пасхальний понеділок

May Day Bank Holiday – перший понеділок травня

Spring Bank Holiday – останній понеділок травня

August Bank Holiday – останній понеділок серпня

Кажуть, Лондон – місто контрастів. І це дійсно так. Завжди такий різний, непередбачуваний, він не може не викликати почуття подиву і захоплення! Минуле століття – по один бік, і відбиток сучасності – по другий.

Про що ведуть розмови у Великобританії? Перш за все, про погоду. Так було і так є. А як же може бути інакше в острівній державі? Погода там дуже нестійка: якщо вранці йде дощ, то до полудня може сяяти сонце – і навпаки. Так що люди просто змушені постійно думати про погоду. Кілька зауважень на цю тему здатні розтопити лід недовіри між незнайомими людьми і навіть стати початком розмови.

Як дефіцит обернувся несподіваною удачею

Як правило, архітектура більшості будівель має більш-менш правильну форму. І вже тим більше це було характерно для будинків, побудованих в XIX столітті, незважаючи на те, що вони були щедро прикрашені різноманітної ліпниною та скульптурними композиціями. Але, раз у раз, виникали ситуації, в яких архітектура будинків підпорядковувалася обставинами, будь то примха замовника або вимоги плану забудови міста. Причини ж появи Плоского будинку були іншими.

Справа в тому, що під час його будівництва з’ясувалося, що матеріалів катастрофічно не вистачає. Зодчі були поставлені в положення, при якому будинок побудувати треба, але при цьому можна використовувати тільки наявні в наявності будівельні матеріали. Рішення, яке було прийнято архітекторами і стало в підсумку причиною інтересу до будинку за адресою провулок Воронцовський, 4. Хоча, в цьому рішенні не було б нічого дивного, якби не одне «але».

Це з якого боку подивитися!

У ряді інших старих будинків по Воронцовському провулку фасад Плоского будинку нічим особливим не виділяється. Але варто лише вийти на його кут, як стає важким стримати своє здивування – практично весь будинок складається з однієї стіни! Балкони, вікна – все говорить про те, що тут живуть люди. Але як їм вдається вміститися на такому, здавалося б, мізерному просторі. У Москві навпроти ВДНХ є один сучасний будинок, який теж може здатися плоским.

Однак там такий ефект виникає всього-на-всього через відносного вузького в порівнянні з розташованими поряд торця будинку. У випадку ж з Плоским будинком ситуація дещо інша. Варто лише зробити кілька кроків, проходячи кут Дому з однією стіною, як зоровий обман стає очевидним: до кута фасаду примикає інша стіна, яка йде під гострим кутом у двір, де вона під таким же гострим кутом з’єднується з третьої стіною, що примикає до кута будинку з протилежного боку фасаду.

Привід для жартів і магічний ореол

Іншими словами, Будинок з однією стіною – насправді виявився Будинком з трьома стінами. Просто їх не видно, якщо дивитися на будівлю з боку парадного під’їзду. Саме, зробивши будинок трикутним, будівельники XIX століття вирішили проблему нестачі матеріалів, одночасно забезпечивши йому славу на довгі десятиліття. Місцеві жителі, звичайно ж, знають про цю особливість Плоского будинку і щоразу з посмішкою дивляться на здивованих гостей міста, які не можуть відразу зрозуміти, що за диво відкрилося їх погляду.

Але властиве одеситам почуття гумору дозволяє їм по-доброму сміятися не тільки над туристами, а й над самими собою. Так у підслухане якось розмові одна молода одеситка напівжартома, напівсерйозно нарікала на те, що її нова робота знаходиться не де-небудь, а в Будинку з однією стіною. І вона не уявляє собі, «яким дивом в цьому будинку знайти місце, щоб встановити все потрібне обладнання». До речі, згадка про диво тут – далеко не просто слова. У Плоского будинки є і ще одне прізвисько – Ведьмин будинок.

Оскільки Роттердам – місто швидше ділової, ніж туристичний, то й ціни на готелі тут не такі високі, як в Амстердамі, і у вересні пристойний двомісний номер в центрі міста можна зняти за 35-50 євро.

Система міського транспорту Роттердама нескладна. 2 гілки метро, 9 маршрутів трамваю і 38 автобусних ліній. При цьому, метро в місті досить зручно для туристів, тому що дозволяє дістатися практично до всіх визначних пам’яток. Дізнатися його можна по яскраво-жовтому букві «М». Альтернативним, і вкрай приємним, способом переміщення по Роттердаму є велосипед.

Велодоріжки тут, на відміну від амстердамських, досить широкі, в асфальт вмонтовані значки з номерами маршрутів, а на кожному перехресті стоять покажчики з інформацією про те, куди веде та чи інша доріжка і, крім того, докладна карта міських веломаршрутів. А заодно, де-не-де ще залишилися символи гонки Тур де Франс, яка стартувала тут у липні 2010 року. Так що, катаючись по місту, цілком можна відчути себе знаменитим спортсменом. Прокати велосипедів сконцентровані, в основному, в районі центрального залізничного вокзалу, оренда залізного коня обійдеться в 6-10 євро на добу.

Прибувши до міста і засіли в готель, насамперед варто відправитися в роттердамський порт, що є найбільшим в Європі. Для початку, загляньте в Морський музей, сіре непоказне будівля, розташована за адресою Leuvehaven, 1. Тут можна побачити величезну кількість моделей старовинних і сучасних кораблів, поразглядивать старі морські карти та багато антикварних предметів, пов’язаних з мореплавством і морською торгівлею. Вийшовши з будівлі, не забудьте прогулятися до що стоїть на річці біля музею кораблю, відвідини якого включено у вартість квитка. 30-тонний дредноут з назвою «Буффель» 1868 споруди, оснащений двома величезними гарматами, бойовим ніколи не був, так і залишаючись все життя тренувальним судном для моряків Нідерландського Королівського флоту.

Але побродити по каютах, населеним дуже натуралістичних манекенами, до яких і спиною-то страшно повертатися, побувати в капітанській рубці, машинному відділенні і навіть на гауптвахті, дуже цікаво. Фарб додають безперервно лунають звідусіль звуки, які можна почути на реальному кораблі. Створюється ілюзія, що на судні всі ще кипить життя, просто протікає вона в іншому вимірі.

У 15 хвилинах ходьби від музею знаходиться телевежа Euromast, яка завдяки своїй висоті в 186 метрів, є найвищою точкою Нідерландів. На рівні 100 метрів розташована відкрита платформа, з якої відкривається чудовий вид на місто і порт (не забудьте прихопити з собою фотоапарат!). По суботах тут збираються любителі гострих відчуттів. Всього за 45 євро вам нададуть можливість, подібно скелелазам, спуститися вниз за допомогою альпіністського спорядження.

На другому ярусі розташована закрита оглядовий майданчик з панорамними вікнами на всю стіну. На саму ж вершину вежі ходить панорамний ліфт, який зупиняється у верхній точці і крутиться там, немов карусель, хвилин п’ять, щоб всі встигли насолодитися міськими краєвидами. До речі, недавно в телевежі відкрився і міні-готель, два номери якого з символічними назвами «Небеса» і «Зірки» дозволять цілодобово милуватися краєвидами міста, всього за 350 євро на добу.

Спустившись вниз, зручніше за все відправитися в старовинний портовий квартал Делфсхавен, щоб отримати уявлення про те, як виглядало місто 300 років тому. Серед хитросплетінь вулиць знайдеться чимало сувенірних та антикварних крамничок, в яких продається безліч милих дрібниць. І, крім того, в Делсхафене можна відмінно перекусити, оскільки тут розташована величезна кількість закладів громадського харчування, починаючи з невеликих традиційних голландських пивних і закінчуючи ресторанами середземноморської кухні. Кажуть, сюди дуже люблять приїжджати американці, щоб своїми очима побачити, звідки ж їх предки починали свій шлях у Новий світ.

C телевежі було добре видно пришвартований на протилежному березі затоки пароплав «Роттердам», куди також варто заглянути. Спущений на воду в 1959 році в присутності королеви Нідерландів лайнер здійснював трансатлантичні рейси і використовувався для круїзів, але в 2000 році з-за банкрутства круїзної компанії став на прикол і протягом 10 років його доля висіла на волоску. У результаті пароплав викупив муніципалітет Роттердама, перетворивши його в плавучий готель, конгрес-центр і музей. З 15 лютого 2010 лайнер відкритий для відвідин всім бажаючим. На кормову палубу можна піднятися абсолютно безкоштовно, а от за те, щоб потрапити на інші палуби, в капітанську рубку і машинне відділення, доведеться заплатити.

Ранок наступного дня краще всього почати з відвідин музею Бойманс-ван-Бенінгена, одного з найбільших художніх музеїв Голландії. Тут можна знайти полотна Рембрандта, Босха, Сегерса, де Вітте, а також велику колекцію скульптур і графіки західноєвропейських шкіл, починаючи з XVвека і до наших днів. У другій же половині дня найцікавіше буде вирушати у село млинів Кіндердейк, розташовану в 15 км від Роттердама.

Знаходиться вона в місці злиття двох річок в осушених і облаштованих ділянках низовин, захищених від моря дамбами. Побудовані тут у середині XVIII століття млини використовувалися зовсім не для виробництва борошна, а служили для відкачування просочилася крізь дамби води. Комплекс з 19 вітряків є однією з найпопулярніших туристичних визначних пам’яток Голландії, почасти тому що ніде більше не можна побачити таке скупчення млинів, а частково тому, що тут дуже приємно гуляти, милуючись зовсім чарівними пейзажами. Збираючись у село, не забудьте заглянути в розклад заходів на сайті. Приміром, з 6 по 18 вересня є можливість відправитися у нічний круїз по каналах.

Потрапити в Кіндердейк нескладно: неподалік від мосту Еразма, навпроти готелю Maritime, знаходиться стоянка швидкісних поромів, які за 15-20 хвилин довезуть до пункту призначення. Зійшовши з порома, краще всього відразу ж взяти напрокат велосипед, щоб встигнути об’їхати околиці, і, сховавшись подалі від туристів в якому-небудь тихому куточку, влаштувати пікнік з видом на млини.

Напевно, кожен з нас хоч раз стикався з такою ситуацією: поїхав влітку в Єгипет або в турпохід по Кавказу, захоплено обговорювати з друзями по мобільному подробиці свого відпочинку (а то й передзвонювати з діловими партнерами), а повернувшись додому, з подивом виявляєш, що грошей на телефоні – нуль, якщо не мінус …

У зв’язку з цим нагадуємо: за межами не тільки України, але й регіону, де ви підключалися до того чи іншого стільниковому операторові, вас підстерігає підступний роумінг, який багато разів підвищує всі розцінки на послуги зв’язку і навіть робить вхідні дзвінки платними ! Однак є кілька способів його перехитрувати.

Найпростіше, звичайно, придбати на новому місці нову SIM-карту і направити на неї переадресацію викликів (при цьому добре мати другий телефон). У деяких країнах, наприклад на Україні, вам для цього не потрібно буде навіть паспорт. Однак цей варіант не дуже зручний для тих, хто виїжджає ненадовго і не збирається регулярно повертатися в одні й ті самі межі. Досвід тієї ж України показує, що без регулярного поповнення рахунку підключення діє лише два-три місяці, після чого «сімка» блокується без можливості відновлення, і її залишається тільки викинути.

У той же час в Росії існує кілька видів SIM-карт, розроблених спеціально для мандрівників: «ГудЛайн», SimTravel, GSM-travel та інші. Якщо ж у вас немає часу або бажання купувати ні туристичний, ні місцевий пакет зв’язку, єдиним виходом виявиться мінімізація кількості дзвінків, найкраще до нуля, і використання SMS. У будь-якому випадку це обійдеться дешевше.

Ще більші проблеми у роумінгу доставляє мобільний інтернет – він і на батьківщині забирає чимало грошей. У МТС і «Білайну» вартість одного мегабайта трафіку при знаходженні за кордоном складає приблизно 750 рублів, у «Мегафона» – близько 440. Рішення? Перш за все – відключити доступ в мережу для встановлених на телефоні додатків. Найчастіше трафік з’їдається без всякого відома господаря апарату – за рахунок автоматичного оновлення різних програм.

Але якщо вихід у всесвітню павутину вам необхідний, то ми можемо дати традиційний рада – шукайте безкоштовний Wi-Fi. У наші дні не тільки ноутбуки, але і багато мобільні пристрої (комунікатори, смартфони) підтримують цю технологію, а точки доступу є в аеропортах, гіпермаркетах, ресторанах і кафе, іноді – в готелях. До речі, в цьому випадку можна і здійснювати дзвінки, і вести листування, нітрохи не розоряться – на те існують ICQ, Skype та їм подібні.

Треба віддати належне ініціаторам будівництва: музей сучасного мистецтва представляє собою не просто нову будівлю для всіляких експозицій, але частина комплексу, який повинен гармонійно вписатися в цілий цикл визначних пам’яток Дубайської бухти. Не випадково Музей близькосхідного сучасного мистецтва в Дубаї розглядається як хоч і центральний, але все ж таки елемент проекту “Культурна село”, під який відведено значних розмірів площа – близько 40 млн. кв. м. на території історичного району Аль Джадаф. Об’єкти культурної села будуть розташовуватися таким чином, що кожен з них можна буде побачити з вікон іншого.

Стиль нідерландських архітекторів з бюро UNStudio виявився ближчим по духу замовникам музейного комплексу з Об’єднаних Арабських Еміратів

Роботу над будівництвом Музею близькосхідного сучасного мистецтва в Дубаї замовники ухвалили рішення доручити голландському архітектурному бюро UNStudio. На рахунку цих професійних архітекторів з Нідерландів величезна кількість об’єктів по всьому світу, оригінально виконаних в прогресивних стилях і блискуче враховують всі особливості їх розташування – будь то мегаполіс, заміський пейзаж або берег моря. У споруджуваному музеї в головному місті Арабських Еміратів Дубаї проект повинен бути виконаний як раз з урахуванням тих нюансів, які характеризують географічне положення Об’єднаних Арабських Еміратів і роль столиці країни.

Не випадково футуристичний дизайн Музею близькосхідного сучасного мистецтва в Дубаї несе в собі традиційні для цих країв мотиви моря і мореплавання. Про це вже при першому побіжно кинутому на музей погляді говорять обтічні форми будівлі, які з різних ракурсів можна трактувати по-різному: то це підводний човен, то гігантський кіт, то многопалубний океанський лайнер. Цікаво, що голландське архітектурне бюро UNStudio було вибрано для цього проекту не випадково. Стиль його роботи практично скрізь у світі характеризується гнучкістю ліній і світлим фасадом, прийнятими в дизайні офісів, житлових будинків і установ сонячної країни ОАЕ.

Музей у Дубаї – це не тільки виставковий комплекс, а й справжній полігон для творчості місцевих і зарубіжних майстрів класичного і сучасного мистецтва

У влади Дубаї на Музей близькосхідного сучасного мистецтва воістину наполеонівські плани. У будівлі, будівництво якого почалося в 2008 році, а буде закінчено в 2011, планується зробити кілька десятків залів. У цих просторих приміщення, створюваних за всіма правилами будівництва об’єктів, призначених для зберігання творів мистецтва, можна буде розмістити тисячі робіт різних видів і жанрів мистецтва, починаючи з живопису та скульптури і, закінчуючи інсталяціями та медіаартом.

Загальна площа, яку займає музей, становить 25000 кв.м. Крім музею, на цій території планується помістити готель, торговий центр, амфітеатр для живих концертів і ще цілий ряд об’єктів. Це цілком зрозуміло, адже Дубаї хочуть не просто створити можливість для демонстрації робіт молодих і вже зарекомендували себе художників, а й залучити до музею як можна більше туристів, щоб окупити проект і добре на ньому заробити.