ROM, який будувався кілька разів

Королівський музей Онтаріо (Royal Ontario Museum) має як великий культурний, так і важливе архітектурне значення. Під склепінням музею зібрані унікальні експонати. Частина з них перейшла до музею у спадщину, коли з підрозділу Університету Онтаріо він був перетворений у самостійне установа (1968). Частина видобули вчені в ході експедицій. Частина експонатів пов’язана не тільки з історією, але і з класичним і сучасним мистецтвом, а також культурними традиціями.

Крім цінності експозицій у ROM (як музей скорочено називають місцеві жителі) уваги заслуговує і його архітектура. Справа в тому, що будівля музею будувалося в кілька етапів, в різні епохи, кожен раз розширюючись. Різні часи будівництва частин будівлі наклало відбиток на їх архітектуру. Особливо це стало помітним після того, як на тлі неоромантизму та готичного стилю давно минулих десятиліть в архітектурі доданого на початку XXI століття до будівлі крила музей раптом придбав яскраво виражені риси деконструктивізму.

Експонат, який перетворився на музей

Коли американець польського походження Даніель Лібескінд милувався кристалами мінералів, які були виставлені в одному із залів старої будівлі Королівського музею Онтаріо, йому прийшла в голову ідея надати нового будинку саме його форму. Перший ескіз він накреслив прямо на попалася під руку серветці. У підсумку результат останнього етапу будівництва музею так і назвали – «Кристал». Проте конструкція цього крила музею нагадує аж ніяк не тільки про мирне геологічному освіту, а й про бурхливі процеси, що відбуваються в земній корі.

Елементи конструкції, на 25% складаються з скла і на 75% – з алюмінію, подібно розламах під час землетрусу, «зсуваються» і «розсуваються», нагадуючи про могутність природних стихій. А на тлі основного комплексу споруд ROM крісталлообразное крило Майкла Лі-Чину, назване так на честь одного з меценатів проекту, «Кристал» виглядає, як проростає крізь старі будинки гігантський їжак.

Хотіли «як краще», а вийшло «з ряду геть»

Жителі цього району Торонто, звичайно, хотіли якось розбавити здається їм сірим і нудним існування, але такого навряд чи хтось очікував. Варто відзначити, що на конкурс було представлено близько півсотні проектів. Перевага, яке віддали Лібескінду, у чималого числа жителів викликало неприйняття. Незважаючи на це, в 2007 році «Кристал» Королівського музею Онтаріо був урочисто відкритий. На його будівництво пішло ні багато, ні мало – 270 млн. канадських доларів.

Для самого Лібескінда проект навряд чи був чимось екстравагантним. Напередодні він аналогічним чином спроектував будівлю Єврейського музею в Берліні. Але у випадку з Королівським музеєм Онтаріо була в наявності зовсім інша смислове навантаження. Вона не дуже-то в’язалася з колючим виглядом будівлі, хоча Лібескінд дохідливо пояснював причини, за якими так вчинив. Втім, на прохання співробітників музею він все-таки виключив з проекту прозорі і небезпечні для експонатів скляні стіни.

«Кристал» – символ спадкоємності поколінь

Якщо раніше популярність Королівського музею Онтаріо невблаганно падала, то після появи спроектованого Лібескіндом крила, вона стала приголомшуючою. На музей звернула уваги не тільки провінція Онтаріо, що фігурує в назві музею, не тільки вся Канада, але і весь світ. Незважаючи на суперечливі відгуки преси та експертів, «Кристал» був визнаний шедевром сучасної архітектури. Сам Лібескінд постарався не ударити особою в грязь, старанно подбавши і про інтер’єр будівлі.

Інтер’єр, на противагу екстер’єру, спокійний і навіть витончений. Вестибюлі та виставкові зали «Кристала» чудово пристосовані до покладених на них функцій. Навіть перехідні простору мають не просто інтригуючий вигляд, але й гучні назви: наприклад, «Будинок духів» або «Сходи чудес». А на п’ятому рівні, у вершині «Кристала», розташувався ресторан, звідки відкривається приголомшливий вигляд на Торонто аж до горизонту. Так, за прикладом будується кожен вік нової будівлі Королівського музею Онтаріо одне покоління передає естафету наукових відкриттів і шедеврів мистецтва іншому.