Перше питання, яке задають людині, що побував на Сицилії: “Чи є там мафія” Не будемо мучити читача – є. Однак цей острів примітний далеко не мафією – незважаючи на романтичний ореол, все, що з нею пов’язано, дуже прозаїчно і сумне, в якийсь момент безкарна корупція у вищих сферах взагалі могла обернутися для Сицилії катастрофою. Втім, досить про сумне. Нижче – тези брошури “Все, що ви хотіли знати про Сицилії, але не встигли запитати”.

Це цікаво

Комісар Катані і адвокат Терразіні, знайомі нам по серіалу “Спрут”, отримали свої імена від сицилійських міст.

Самий сонячне місто Сицилії – Сіракузи. На другому місці Катанія, на третьому – Палермо. Крім того, Палермо п’ятий за чисельністю населення місто Італії.

Залізниця тут стара, одноколійна, тому зручніше пересуватися на автобусах. Платних доріг на острові мало, але вони є.

На Сицилії дуже розвинена аграрна промисловість. Також дохід до місцевого бюджету приносять машинобудування, видобуток нафти і туризм.

Острів потихеньку рухається у напрямку до материкової Італії.

Ще 50 років тому тут дуже сильні були традиції, з якими важко змиритися несіцілійцу і особливо несіцілійке: якщо дівчина не хотіла виходити заміж за молодого людини, він міг її вкрасти, заховати на три дні, після чого безперешкодно одружитися – ніхто інший в дружини цю дівчину вже не взяв би.

На Сицилії багато покинутих будинків на пагорбах. Люди будували там дома, не купуючи землю, а коли уряд зажадав з них гроші, кинули, тому що платити було нічим.

Місцеві пішоходи переходять вулицю де завгодно, тільки не на “зебрах”. Водії ставляться до цього лояльно, зате, у свою чергу, на “зебрах” ніколи не зупиняються. Ймовірно, це свого роду помста.

У центрі Палермо зараз будується нова в’язниця. Городяни жартують, що влада готує собі апартаменти комфортабельнішою – стара в’язниця не може похвалитися особливими вигодами.

Згідно з легендою, першими мешканцями Сицилії були циклопи. Можливо, причиною виникнення такої точки зору стали знайдені на острові черепа карликових слонів.

На вулкані Етна жили циклоп Поліфем, бог Гефест і філософ Емпедокл.

Сцилла і Харибда мешкали в Мессинську протоці, що відокремлює Сицилію від Апеннінського півострова. Він був дійсно досить небезпечний для мореплавства. Зараз через протоку хочуть перекинути міст, проте, оскільки ця ідея абсолютно не знаходить розуміння у поромних компаній, будівництво моста весь час відкладається.

На Сицилії, в районі Агрігенто, приземлився Дедал, що відлетіли від царя Міноса.

Частина сицилійських міст була заснована втекли жителями Трої. Зокрема, Еней заснував Еріче.

Сіракузи – батьківщина Архімеда.

У свій час на Сицилії квестором був Цицерон. Він написав тут 800 промов, частина з них – у місті Чефалу. Завданням Цицерона був збір компромату на сицилійського намісника Верреса, який пограбував та знищ сицилійців. Ще до закінчення судового процесу Веррес втік до Північної Африки.

На острові три рази побував Платон. Він вів бесіди з тираном Сіракуз Діонісієм Старшим. Жорстокості останнього греки і все мисляче людство зобов’язані появою Академії. Справа в тому, що Платон не сподобався Діонісію, і філософа, в черговий раз прямував додому, продали в рабство. Багатий шанувальник Платона викупив кумира і повернув на батьківщину, а гроші, зібрані на викуп іншими шанувальниками Платона, пішли на придбання частини гаю, де і була заснована Академія.

Легенди Палермо

Поруч з Палермо є гора, яка називається Пеллегріно. На ній жила дівчина на ім’я Розалія, що вважається покровителькою Палермо. Це звання вона заслужила тим, що врятувала місто від чуми. Що цікаво, чудесний порятунок відбулося вже після її смерті – у 1624 році.

Розалія оселилася на горі в XII столітті в результаті сімейної трагедії. Вона походила з багатої сім’ї і була родичкою короля Сицилії. Батько дівчини володів маєтком в Агрігенто. Однак спокійно дожити свій вік у своєму маєтку йому не судилося – за участь в змові його стратили. Маєток відібрали, і Розалія пішла жити до печери.

Чуму в Палермо завезли на кораблі з Тунісу. Крім чуми, полонених і товарів на борту були подарунки для віце-короля Сицилії, і жадібність володаря пересилила інстинкт самозбереження – корабель, який не пустили в Трапані, увійшов в Палермо.

Третина населення міста загинула. Решта дуже хотіли вижити – будь-яким способом. Як свідчить легенда, один мисливець втік від чуми в гори, заснув там, і йому наснилася Розалія. Розалія, не зволікаючи, звеліла знайти на горе її мощі і пронести по місту. Спочатку мисливець не сприйняв сон всерйоз, але ситуація погіршувалася з кожним днем, і врешті-решт мисливець підкорився – мощі були знайдені, їх пронесли по місту, і чума зупинилася.

З тих пір в Палермо відзначаються дві важливі дати – 15 липня і 4 вересня. 15 липня – день обрітення мощей, день, коли зупинилася чума. Свято триває три доби. 4 вересня – день народження Розалії. Всі піднімаються пішки на гору – відвідують грот, де жила Розалія. Він перетворений на церкву.

На Пеллегріно був Гете. Саме там він написав пісню Міньона з роману “Роки навчання Вільгельма Мейстера” – “Ти знаєш чи край, де лимони цвітуть”. Також на гору піднімалися Дюма, Мопассан і Вагнер.

Прописка графа Каліостро

У Палермо є монастир капуцинів, а в ньому катакомби, що використовувалися для поховань. Завдяки природним умовам, тіла покійних збереглися дуже добре. Вірніше, вони перетворилися на мумії – 7 тис. мумій.

І в цих самих катакомбах раз на 25 років з’являється не хто інший, як Каліостро – зустрітися зі своїм послідовником і передати йому таємні знання. У графа з Палермо особливі рахунки – він у цьому місті народився, хоч і не визнавав згодом цей факт.

Джузеппе Бальзамо, майбутній граф Каліостро, з’явився на світ в 1743 році. Його будинок описав Гете в своєму “Італійському подорожі”. Крім того, Гете зустрічався з рідними Каліостро. Майбутній великий алхімік починав свою кар’єру учнем аптекаря. До речі, в Страсбурзі є аптека, де готують ліки за рецептами Каліостро. А в Палермо є провулок, названий його ім’ям.

Це потрібно спробувати

Один з цікавих сицилійських делікатесів називається “індійський інжир”, хоча до Індії він не має ні найменшого відношення. Насправді це кактус, завезений з Латинської Америки. Шишки, що ростуть на кактусі, їстівні і за смаком нагадують щось середнє між динею і ківі. Руками їх не рвуть – можна поранитися колючками, задіють газету, а потім кладуть у воду і чистять. У туристичних містах таке частування коштує євро за штуку.

Араби завезли на Сицилію тутового дерева. На острові навіть було шовкове виробництво, а зараз тут роблять Тутове морозиво – джельсо. У спеку сіцілійці вживають граніту – тертий лід з соком або сиропом. Ще один місцевий Спеціалітет – мигдалеве молочко, латте-дімандорле. З цим молоком його ріднить тільки колір. Це товчений мигдаль, настояний на воді. Продають цей напій або в пакетах, або на розлив – у деяких місцях, де роблять самі. А ще на Сицилії їдять бутерброди з морозивом – розрізають булку і кладуть його всередину.

Найбільш “мафіозна” сицилійська солодкість – каннолі, вафельні трубочки з солодкою начинкою. Такі весь час їдять у “Хрещеному батьку”. Ще один сицилійський десерт – кассата. Це тістечко на основі мигдалю, за консистенцією нагадує м’яку халву. А туристичне місто Еріче спеціалізується на міцному напої “Молоко Венери” і овочах і фруктах з марципанів