Гігантська споруда в центрі Європи – Стоунхендж – є кам’яної загадкою. Це стародавня споруда знаходиться в Англії. Сучасні археологи прийшли до думки, що цей архітектурний пам’ятник створено в три етапи в періоди між 3500 і 1100 роками до нашої ери. Стоунхендж I являв собою рів у вигляді кільця з двома залами і, ймовірно, був кладовищем. По колу вздовж вала, що знаходиться зовні, знаходяться 56 похоронних «лунок Обрі», які отримали свою назву на честь Джона Обрі, який описав їх першим ще в XVII столітті. Семиметровий П’ятковий камінь знаходиться на північний схід від входу в кільце.

При створенні Стоунхенджа II між П’ятковим каменем і входом була зроблена земляна алея. Два кільця створені з вісімдесяти величезних брил з каменю блакитного кольору, їх, швидше за все, доставили з Південного Уельсу за сотні кілометрів. На етапі завершення будівництва виробили перестановку мегалітів. Блакитні камені були замінені кільцевою колонадою з тридцяти трилітів, кожен з них містив у собі два вертикальних каменю і горизонтальну плиту, яка спиралася на них. Усередині кільця встановлена підкова з п’яти трилітів, що стоять самостійно.

В цілому Стоунхендж – це гігантська споруда, що включає в себе 82 п’ятитонних мегаліта, 30 кам’яних блоків у 25 тонн і 5 величезних трилітів вагою в 50 тонн. Кам’яні блоки складені у вигляді арок, що вказують на сторони світу. До недавнього часу учені вважали, що цей споруду побудовано в 3100 році до нашої ери племенами Британських островів з метою спостереження за Сонцем і Місяцем. Але останнім часом ця ідея переглядається.

Ще в 20-х роках минулого століття відомий геолог X. Томас з’ясував, що камені для створення монумента доставлялися з каменоломень за сотні кілометрів від місця будівництва. Відразу зрозуміло, яких зусиль коштувала транспортування цих брил. Наприкінці 1994 був визначений вік Стоунхенджа професором Уельського університету Девід Боуен, який запропонував для цього новітній метод. З’ясувалося, що цей вік дорівнює приблизно ста сорока тисячам років. Навіщо стародавнім людям знадобилося докладати такі величезні зусилля на вирубку, транспортування, найважчу обробку міцних глиб і на їх неймовірно точну установку в строго визначеному порядку? Відповіді поки що не знайдено.

Знаменитий астроном Фред Хойл, вивчаючи це питання, визначив, що творцям Стоунхенджа був відомий точний орбітальний період Місяця, а також тривалість сонячного року. На думку інших вчених, лунки всередині кола, створюваного кам’яними блоками, позначають траєкторію Полюса світу приблизно 12 – 30 тисяч років тому. У 1998 році за допомогою комп’ютера вченими був відтворений первинний вигляд Стоунхенджа. Отримані дослідження привели вчених до приголомшуючим висновків: стародавній моноліт являє собою сонячний і місячний календар, як і передбачалося вченими раніше, до того ж це точна модель сонячної системи тільки в поперечному розрізі. Згідно представленої моделі, сонячна система складається з дванадцяти планет, а не з дев’яти, дві розташовані за орбітою Плутона, ще одна – між орбітою Марса і Юпітера, де в сучасне нам час знаходиться пояс астероїдів. Тобто модель є підтвердженням припущень сучасної астрономії і узгоджується з уявленнями народів стародавності, які вважають, що в сонячній системі 12 планет.

Особливість стародавніх мегалітів – їхня висока сейсмостійкість. Дослідження доводять, що при їх зведенні застосовувалися спеціальні платформи, які пом’якшують або зовсім гасять підземні поштовхи. На таких платформах побудовано безліч стародавніх споруд. До того ж подібні фундаменти не дають «усадки грунту», як в сучасному будівництві.

Учені поки не знають, ким і для чого споруджена у епоху кам’яного століття грандіозна астрономічна обсерваторія в центрі Ірландії. Але після ряду досліджень припущено, що не варто приписувати будівництво цього величезного «мегаліта» стародавнім ірландським племенам друїдів. Безсумнівно тільки одне: хто б не створив цю споруду, він володів величезним знанням астрономії, геології, математики та архітектури. І якщо усвідомити, що подібні грандіозні монументи в доісторичні часи були побудовані по всьому світу, то можна зрозуміти, що ми нічого не знаємо про свою історію.

Поки вчені продовжують досліджувати стародавній пам’ятник, Стоунхендж живе своїм життям у фольклорі. Згідно з легендою цих місць, гігантські блакитні камені мають цілющу силу, чарівник Мерлін, колишній чародієм при дворі короля Артура, переніс їх сюди з Ірландії. П’ятковий камінь, згідно вже іншій легенді, з’явився так. Коли диявол побачив в каменях що ховає ченця, він запустив у нього величезним каменем, який придавив ченцеві п’яту. Багато часу руїни Стоунхенджа асоціювалися з культом стародавніх жерців кельтів-друїдів, але фахівці заперечують таку асоціацію.